Коли ти підеш
зачини за собою двері
надто боюся північних сторонніх вітрів
вони легко зруйнують кордони наших імперій
швидко задавлять дотичність минулих світів
Коли ти підеш
не дивися на минулі шаблони
їхні колізії обпікатимуть згубою й страхом
втомилась піхота, з'їхали старі ешелони
дощенту зламалося все, що колись було вартим
Коли ти підеш
не опускай свої очі додолу
там, угорі, вся сила у по́честях й славі
ти просто живи десь поблизу натхненного бога
там, де за тінню захована чаша грааля
Коли ти підеш
по собі залиш мені постіль
ту білу і чисту, той символ нашої змови
хай пробуде у мене тисячу років поспіль
просто піди, щоби потім вернутися знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566753
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2015
автор: kore