Тебе спинити вже не можна
Ти скований в кайдани
Та любить їх людина кожна
Кайдани ті лікують рани
Лікують рани та тримають
Скувавши міцно у собі
І ні на крок від себе не пускають
Та жити добре так тобі
Людина вільна народилась
І без лахміття, без сміття
Та, бач, не так жить їй судилось
Бач, не таке в людей життя
О як би вирватись мені самому
Та ні, ще взяти би когось
Закрити двері свого дому
Так сильно хочеться чогось
А ти, безглуздий, в адідасі
У павутині всього світу
Купуєш у старенькій касі
Квиток до кинутого лісу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566644
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 14.03.2015
автор: Андрій Гуцько