Більше місяця – "під домашнім арештом". Світ бачу лиш з вікна,
тож, мов той степовик, "що бачу, те співаю"...
Аж посіріло небо хворобливо,
зашторилось і... ось дощем зітхне,
образившись, що вітер не дмухне,
і сонце не всміхнулось співчутливо...
О, дайте небу вволеньку сплакнути,
бо хмарам обважнілим – аж болить!
Тягар лише сльозами можна змить...
й, очистившись, всіх сяйвом огорнути...
14.02.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566609
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2015
автор: Світлана Моренець