Комусь давай куплети,
Комусь давай котлети
Комусь сосиски подавай
Комусь давай блондина
Котрась вподобала кретина
Комусь милий вітродуй.
А я як та дитина,
Мені б кухоль вина
Щодня і щогодини,
Навіть хлібом не годуй.
Вже продав свою гітару
Поздавав я всю склотару.
Назбирав я копійчину,
Як годиться чин по чину
Наче справжній холостяк
Прибрехався до дівчини.
Сказав до неї - так і так
Благородний намір маю
Бо безмежно вас кохаю,
Прошу вашої руки.
Вона ж повірила таки
Словам пропойці-алкаша
Ця невинная душа
Життя занапастила.
Що за кара? Злая сила
ЇЇ долю підкосила,
Та й спустошила життя.
Прийшло запізно каяття.
2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566569
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2015
автор: Омелян Курта