Тютюнова рефлексія

Звісно,  день  міг  бути  і  кращим,
Грець  вже  із  тим  дощем,
Сонце  -  розкіш  в  цім  краї....
К  бісу  правила,  знову  цигарка  натще,
І  тютюн  вгамовує  щем,
Заговорює,  присипляє....
Дим,  як  медіум  між  світом  цим  і  тамтим,
Сиві  хмарки  чату  з  Великим  Духом.
Куріння  трубки  в  ацтеків  було  святим  -  
Той  час,  коли  Чоловік  говорив,  а  Бог  слухав.
А  потім  тіло  видихало  в  небо  свій  біль,
Проганяючи  чорних  думок  спазми.
І  правильні  відповіді  приходили  мимовіль,
Несподівано  очевидні,  хоч  і  не  сказані....
За  сьогодні  вже  втретє  дощ  вщух  -  
Весни  короткотривалі  приступи  істерики.
Видихаю  біль  -  можливо  і  мене  зцілить  Великий  Дух  -  
Недаремно  ж  вірили  індіанці  Північної  Америки....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566452
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2015
автор: Kalisto