За усякої години
Нам вірити слід –
Нема кращої родини,
Як добрий сусід.
Помиляюся я рідко,
Затямте, народ:
Якщо це іще й сусідка –
Взагалі джек-пот!
Як не сваришся ніколи,
В злагоді живеш,
Не загрожує вам голод
І самотність теж.
Допоможе і розважить
У біді й без бід.
Я у цьому маю стажу
Вже багацько літ.
На такий союз дружина
Скоса позира.
Та нема на те причини,
Аргументів й прав.
Їй неважко ж бо збагнути –
Щоб жилось, як слід,
Перше всього маю бути
Сам добрий сусід.
Тож у всякій пильній справі
Підставлю плече.
Не дивіться так лукаво –
Джентльмен я іще!
Не вгадають старожили
Що в нас за сім’я:
А чи я в ній і дружина,
Чи сусідка й я?!
Як цікавість заїдає,
Співчуття прийміть:
Сам Господь заповідає
Ближнього любить.
Ця заповідь старовинна –
Не гріховний плід.
Нема кращої родини,
Як добрий сусід!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566013
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2015
автор: stawitscky