...Не кричіть у тишу
«Любим Україну!»:
Так кіт любить мишу,
А корова – сіно,
Злий ведмідь мед й бджоли,
Сарана – посіви:
Ви ж добра ніколи
«Ненці» не хотіли.
А лиш щоб обдерти,
Всі кути обтерти
Згризти, розтерзати,
А тоді кричати:
«Любим Україну!».
Не кричіть, панове,
Бо лише за гроші
Ви на все готові!
Не ходіть у храми,́
Не топчіть пороги,
З гидкими дарами
Не ідіть до Бога.
Богу ця данина
Зовсім не потрібна –
Він чекає сина!
Як дитина рідна
Кайтеся з сльозами –
Прощення – у Нього
Й об свитину «мами»
Не втирайте ноги.
Славу й поклоніння –
Богу, не людині –
І благословіння
Аж тоді прилине.
Добре всім тут буде –
На землі розлогій.
То ж покайтесь, люди,
Й славу дайте Богу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566011
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.03.2015
автор: {hbcnz