.
гори стогнучи нами дихають
до вершини лічені дотики
переплисти б усе це лушпиння
перенести б усі свої пошуки
.
десь за обрієм сохне літо
під колесами твердне сонце
вкотре всотую твої літери
ми на роверах тнемо простір
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565841
Рубрика: Нарис
дата надходження 11.03.2015
автор: Галас