Любителям гумору…
У медичнім Львівськім ВУЗі
Люд зібрався звідусюди,
Вони різні, але друзі -
Молоді, щасливі люди.
А де молодь, там кохання,
Очі сяють, як рубіни,
На навчання спозарання,
Спішать турки і грузини…
Хлопці є також з Єгипту,
Є з Судану й Палестини,
Із Болгарії дівчата,
Навіть є із Аргентини…
Один хлопець із Судану,
Закохався у львів’янку,
Схуд бідака, та кохану,
Кожен день стрічає зранку.
Лід розтав… Дівча зі Львова,
Усміхнулось юнакові,
Подивилися б на них ви,
Яка пара це чудова.
Пропонує руку й серце,
Йде знайомитись з батьками,
Страх який переживає,
Щоб почути «так» від мами.
Квіти взяв, цукерки файні,
Одягнув костюм новенький
І щасливий і охайний,
На порозі став раненько.
Припідніс дарунки нені,
Поклонився в пояс мамі,
Щоки приховав вогненні,
Вів себе неначе в храмі.
«Любитесь? Любіться діти!
Головне в любові жити,
Буду вам завжди радіти,
Мушу вас благословити.
Любий зятю, ти здалека
Рід далеко – трішки жаль,
Головне проте для мене,
Що ти, зятю, не москаль!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565839
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2015
автор: Віталій Назарук