Через поле,через гичку бігла річка невеличка і дзвеніла,як горіх...
Бігла бистрою водою із струмочків гір Бескід...
Бігла лісом,бігла плесом кришталевая вода...
Кожен день сідало сонце в тую річеньку-маля...
Рано - вранці - блись в віконце,..де дівча плете косу...
Чорну косу,як доріжку,..як доріжоньку свою...
Верби мили коси - в річці,..дівча коси - у росі...
В річці плескались долоньки і великі,і малі...
Очі мала - волошкові...Перси - яблучка тверді...
Ніжки берегом блукали - по пісочку,..уночі...
І цілунки розгубились на похилому дубі...
Покохала москаля теє милеє дівча...
Він до неі заграва,..руки довгі розпуска...
Очки долу - опуска,..зубки білі - прикрива тая дівчина-краса...
А казала мати ій : "Москалів - не знати...Не навчені ті ...кохати,..брехуни завзяті..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565470
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2015
автор: OlgaSydoruk