І знов весна прийде укотре,
на землю кинувши смарагди.
Переберу старий непотріб
у пошуках нової правди.
Зберусь для впевненого кроку –
в собі ховатися несила.
І не дарма ж оці півроку
земля весну в собі носила,
а я в собі – нові ідеї,
натхнення в купу назбирала…
Та ось весна сюди іде і
я, вмить відкинувши забрало,
стою оновлена, щаслива,
перед весною безборонна
дивлюсь, як березнева злива
на місто чисті сльози ронить.
Пишу сонети і верлібри –
весна дає нові сюжети.
А на дзвінок поставлю «вібро» –
на зайвий шум у мене вето.
Ось так у пошуках нового
весна промчиться, як скажена,
тому – зіп’ялася на ноги
і понеслася на зелений!!!)))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565216
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 08.03.2015
автор: Марія Родінко