Як вирвати із серця почуття,
Якому буть щасливим не судилось?
В душі – лиш запізніле каяття,
Живого вже нічого не лишилось…
В його очах я потопаю знов…
Чи ж то байдужість краща за кохання?
Ах, я не хочу зустрічей-розмов!
…У кожного – свій хрест, своє страждання…
2011-09-19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565172
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2015
автор: Анно Доміні