Стоїть німа і глуха тиша
Дощитеме сьогодні попелом з небес.
Не мають тут притулку навіть миші
Й ніхто тут не повірить в світ чудес.
Шалений гуркіт бойового звіря
Нажене страх, і біль щемить
Там, де було колись дозвілля
Тепер від вибуху стіна димить.
Ти куди, хлопча? Повернися додому.
Неможливо тобі тут між трупів ходить!
Воно ще мале, а вже не потрібне нікому,
Бо мама і тато між тих трупів лежить.
Всім так байдуже, що кривить душею
Коли бачиш в обличчі ті злидні і страх.
Що ми докажем війною цією?
Чий цього разу на вітер ми пустимо прах?
(Присвячується загиблим і страждаючим на Сході України)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565131
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2015
автор: Владислава Кабаль