Яблуко з корицею, або Ми – однаково однакові

Байдуже,  яка  надворі  пора  року,  місяць,  число,  день  чи  ніч.  Ми  однаково  однакові  і  нам  байдуже,  що  відбувається  за  вікном,  яка  там  погода,  сонячна  чи  дощить.  Нам  добре.  Ми  –  наївні,  довірливі,  жорстокі,  підлі;  для  когось    ми  –  чужі,  для  кожного  з  нас  ми  –  рідні.  
Звично  чути  знайомі  речення,  фрази,  слова.  Звично  чути  зізнання,  прохання,  вибачення.  Звично…  та  яке  діло  всім  до  того,  що  мені  звично  чути  від  тебе?  У  кожного  свої  звичність  і  звички.  Звично,  коли  ти  виходиш  на  балкон  покурити.  Викурюєш  одну  за  одною  сигарети  і  дивишся  кудись  в  даль.  В  такі  моменти  намагаєшся  збагнути  про  що  ти  думаєш,  коли  звертаєш  погляд  в  даль.  Цікаво,  про  що  думаєш,  коли  пильно  вдивляєшся,  як  на  вулиці  метушаться  люди:  одні  виходять,  інші  заходять  у  «Крону»,  «Лілею».  Могла  б  і  спитати…  Але  мені  так  звично  чути  твою  відповідь  і  зовсім  не  про  те.,  що  ти  думаєш,  що  я  не  намагаюся  тебе  питати.  
Звично  стоїш  біля  плити  і  готуєш  обід.  Звично  обідаємо,  миєш  посуд,  дивишся  футбол.  Так  звично  гуляти  з  тобою  вулицями  міста,  міського  озера,  пити  в  твоїй  улюбленій  кав'ярні  каву  з  корицею,  засмагати  на  березі  Бистриці,  їсти,  пити  розтоплений  шоколад,  проводжати  на  вокзалі,  зустрічати  біля  Ратуші,  танцювати  щось  не  зрозуміле  на  острівку,  мокнути  під  дощем  без  парасолі,  отримувати  непотрібні  речі,  дарувати  непотрібні  штучки,  колекціонувати  засохлі  троянди…
Байдуже,  що  час  швидко  спливає.  Ми  –  однаково  однакові  і  нам  байдуже,  що  ця  зима  була  дуже  морозна,  сніжна  і  сувора  до  нас.  Ми  її  пережили  .  І  байдуже,  що  ці  дев’яносто  днів  ніяк  не  вписуються  у  наше  однаково  однакове  життя  і,    навіть,    якщо  щось  змінилося  за  вікном:  спорудили  новий  будинок,  кіоск,  супермаркет,  переклеїли  під  вікнами  біг-борди,  сусіди  купили  авто,  виготовили  улюблений  йогурт  з  новим  смаком  «Яблуко-кориця»,  ми  залишаємося  однаково  однаковими  і  нам  байдуже,  що  ця  зима  була  дуже  сувора!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565089
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2015
автор: Окса555