Виявляється, жити не так вже й просто, –
Колеться, боляче, дай поцілую,
Дай скажу тобі щось, щоб інші не чули:
Колеться? Боляче? Зате правда.
Боляче, колеться? Зате знаєш,
Коли лезо проходиться по живому
Розумієш раптово, що ти людина,
Починаєш страждати занадто гостро.
Починаєш страждати за всю планету,
Починаєш страждати там, де не треба.
А колись, пам'ятаєш, було інакше
Та "інакше звучить" не на жарт абстрактно
Та "інакше" звучить не на жарт розмито.
Не страждай, же, страждальцю, занадто довго
Бо пропустиш життя мов у ранок потяг
Бо пропустиш пожити когось за себе
Чи воно того варте, далебі, варте?
Колеться, боляче? Надто гостро?
Дай поцілую, бодай минеться
Та все ж буде боліти, бо я не мама.
Та все ж буде боліти, бо біль дорослий
Та все ж буде боліти, то ж стисни зуби
І іди собі далі. Йди собі далі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564956
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2015
автор: NNNP