Ти знаєш, я не самотня,
Бо вітер волоссям гойда.
Хоч хмуро і сіро сьогодні,
І небо хтось розірвав,
Ти знаєш, я не самотня,
Зі мною солона сльоза.
А знаєш, ця гра у мовчанку
До божевілля страшна.
От би прокинутись зранку
Й почути, що зникла вона.
І знову ця гра у мовчанку.
Хоч би прокинувся зранку…
Ти знаєш, я не самотня,
Сірі вулиці, дощ і весна.
Перед очима безодня,
Холодна, жахлива, пуста…
Я молитимусь знову сьогодні,
Щоби швидше скінчилась вона…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564933
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2015
автор: Марина Цуркан