Не зможуть квіти заміниті
Тепло і ласку двох ладонь
Що так торкаються до тебе
І у душі горить вогонь
А кава з ранку в ліжко тихо,
Щоб не прокинулось дитя
І шепіт ввечері на вушко
Тобі одній, що ти – моя.
Моя улюблена принцесо
Твій погляд, твій чарівний стан
Зірки рівняються на тебе
Мені позаздрив би султан.
І я щасливий спать лягаю
Бо скарбом володію я.
Що поряд із такой красуней
Проводжу я своє життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2015
автор: denyk