Так день по дню і чи в останнє?,
Як недописане сказанне,
А все сказанне у листах мовчить.
Вже листоноша став У Брами,
Як все минуле ,з білими крильми.
Якесь магічне гіпносьогодення,
Все з надвечір"я в ніч глуху,
У мирихтінні ще Галактик неіменних
Ми просто тіні,то уже не ми.
Сказанне хочеться зітерти,
А невимовне в тишу віднести,
Сім пядей в лобі....
Чи джекпот для смерті?!
Та глибину душі не вимірять і цим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564683
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.03.2015
автор: Плискас Нина