Люби... Не прячься от огня святого,
Неси его в себе, в искусстве слова,
Пусть им горит поднятая рука,
Неси, как звёзды свет, — через века.
Люби без страха в чём-то ошибиться,
Как солнце может жечь и дождь пролиться,
Люби... И, чтобы жизнь была светла,
Готовым будь в любви сгореть дотла!
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ :
М.Нестеренко. Любов
Люби... Не крийсь від спалаху любові,
Неси її в думках, в прозорім слові,
Неси у міцнім потиску руки,
Неси, як зірка світло, — крізь віки.
Люби... Не бійсь в коханні помилитись,
Люби, хай дощ гуде чи сонце світить.
Люби — і те кажи і дням, і ранкам,
Люби, як люблять вперше, — до останку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564666
Рубрика: Лирика
дата надходження 06.03.2015
автор: Віктор Чернявський