Ведмідь на пасіку прокрався!
Нажертись на дурняк схотів!
Брехав він бджолам, слізно клявся:
Я з друзів ваших! Із братів!
А тут ще й трутні нагодились:
Ура! Ведмідь - наш захисник!
В істериці від щастя бились –
Прийшов цар-батько рятівник!
І бджоли вуха розпустили,
Їм, трударям, не до інтриг!
І клишоногого впустили,
Щоб вулик захищати зміг!?
Та лиш ударив шторм з грозою –
Ведмідь враз вулик розтрощив!
Знущань завдав бджолинім рою!
Поїв весь мед, рамки побив!
А потім ще й ревів сердито:
Чого кусаєтесь? За що?
Не я це! Громом все розбито!
Де совість ваша? Казна-що!
Та рій брехні більш не піддався!
Разом на ворога напав!
І тисяч жал злодій злякався!
Дав драпу! Шкуру врятував!
Мораль - усім пересторога:
Як брата звіра не приймай!
Жени бандита ще з порога!
Свій дім! Вітчизну захищай!
Слава нації! Смерть ворогам! Кіндрат & Корінь. 02.05.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563553
Рубрика: Байка
дата надходження 01.03.2015
автор: Кіндрат Корінь