Розгорне чорну ковдру вечір,
Накриє світ зіркастим полотном,
ОбІйме затишком за плечі,
А ми з тобою за одним столом.
Розмова невибагливо-приємна.
Дві чашки кави, мед, пиріг...
І спокою частинка невід`ємна -
Пухнастий кіт вмостився біля ніг.
На відстані рукИ, так близько,
Наші серця співають в унісон.
Хай за вікном хита гілки вітрисько,
Розгойдуючи неба балахон.
Тремтливо ніжно, лагідно, ласкаво
Тебе кохана я до серця пригорну.
Пухнастий кіт і вечір, мед і кава,
І ти , і я - це щастя... Ще б весну...
Ні слова про турботи дня, не треба,
В цей вечір інші теми для розмов.
І жовтий місяць, як суфлер із неба,
Нашіптує нам теми про любов.
А кіт заснув. Котові мариться весною,
У нього свій, котячий дивосвіт.
Я муркочУ від щастя. Поруч із тобою,
І сам стаю, як той домашній кіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563477
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2015
автор: Анатолій В.