Стигла вишня

До  того  йшло,  або  ж  це  долі  знак  -  
Наснилась  ти  мені  сьогодні.
Підкралася  до  серця  тихо  так,
Приклавши  до  чола  мого  вуста  холодні.

Ти  стала  поруч  і  застигла,
Вдивляючись  в  безмежне  і  пусте,
А  почуття,  як  вишня,  що  вже  стигла,
Зірву  назавжди  чи  нехай  собі  росте?

І  не  питай  чи  ти  красива,
Облишимо  слова  нудні  й  буденні  -  
В  твоїх  очах  казкових  чарів  сила,
А  в  серці  лабіринт  таємний.

Нехай  росте  та  вишня  стигла  й  соковита,
Твоя  взяла!  Мій  лід  вже  потихеньку  тане...
Я  доторкнусь,  а  ти  зникаэш  в  оксамиті,
Розплющив  очі...  вже  настав  світанок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2015
автор: Марина Ковирiна