Ніжністю зігріюся твоєю

                                                                   На  лист  осінній,ще  подекуди  зелений
                                                                   Впали  сніжинки  перші,мов  метелики.
                                                                   Чомусь  так  сумно  на  душі  у  мене,
                                                                   Шкодую  за  теплом,що  вже  не  вернеться.

                                                                   Прийде  зима  з  вітрами-вітровіями,
                                                                   Із  віхолами,сніжними  заметами.
                                                                   Та  буду  все  ж  про    весну-красну  мріяти,
                                                                   Із  килимом  квітковим,соловейка  трелями.

                                                                   А  серденько  моє  й  пори  зимової
                                                                   Не  впустить  зла,байдужості  та  холоду.
                                                                   Зігріюсь  ніжністю  і  щирістю,любов"ю  я,
                                                                   Що  випромінюють  очі  твої  так  молодо.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський