Вона іде завжди по-англійськи,
Не залишаючи по собі слідів.
У неї є крила і пляшка віскі,
І декілька застарілих СіДі.
Вже більше не вірить у вічне кохання,
У незайманість почуттів.
Сигаретним димом важке зітхання,
Річка Терпіння вийшла з своїх берегів.
Вона - невидимка. Лиш в кутиках ока
Ти можеш зловити тінь.
Вона - спокійна, але одинока.
І зійде з розуму від численних "хотінь".
Ти якось зустрінеш її серед міста,
Вона єдина з усіх,
Буде дивитись в небо. Ніби й навмисно,
Спровокує твій сміх.
І поки ти будеш зиркати в небо,
Простине її вже слід.
Вона іде завжди по-англійськи,
Оберігаючи тебе від...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562804
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2015
автор: Катерина Пташка