Темні хмари зависли над степом.
Гуркіт грому долинув здаля.
Дощ дрібний вже накрапує з неба.
У тривозі завмерла земля.
Над землею вирує негода.
Замовка все живе навкруги.
Зачаїлась, принишкла природа:
Не на жарт розлютились Боги.
Стало тихо і душно. Зненацька
Вогняна пролетіла стріла.
В небі в бубон ударив хтось хвацько,
І поглинула землю імла.
Буревій вже пришвидшує кроки.
Степ тремтить, як зацькований звір,
Що потрапив у пастку глибоку
І в чеканні напружує зір.
Раптом вітер подув. Полетіли
Стрімко хвилі по мокрій траві.
Мов змія, поглина степ зомлілий
Вічний ворог життя — буревій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562634
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.02.2015
автор: Leskiv