Полюбити життя і волю,
Все безмежне і сонячне.
Вигадував я свою долю,
А ти вигадала мене.
Яскраві зірки воркують
Між смугами наших шляхів.
Про те, що роки веслують
Подалі від берегів.
Що час чомусь невблаганний,
А доля невтримно-стрімка.
І хоча, наче ти – чекана,
Як у сні недосяжна й легка.
А можливо тобі усміхається
На усі віртуальні пісні.
Якщо вигадані закохаються,
Значить стрінуться, навесні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2015
автор: Андрій Ключ