Крізь просвітки із сонячного пилу
У амплітудах почуттів-валют
Для себе я нежданно так відкрила
Твій миготливий щастя абсолют.
Немов маяк, що за корму проводить
Своїм промінням кожен корабель,
Здіймаючи із дна киплячі води,
Так ти стріляєш поглядом зі скель.
Подай мені той промінь рятівничий
І виведи на щастя абсолют
Крізь чорні плями, де проходить відчай,
Крізь буйні хвилі почуттів-валют.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562162
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2015
автор: Юлія Кириленко