За мотивом роману Панаса Мирного "Вулична"
Важкі крила мої у багнюці,
Що налипла важкими шарами.
Над душею тепер всі сміються,
Грають долею й тілом задарма.
Крила білі мої у пилюці,
Пролетіла душа так багато доріг.
Серце плаче,а очі сміються,-
Не зберіг ти мене. Не вберіг..
Я для тебе ніхто. Я колишня.
Та своє відкриваю життя.
Пролетів ти як літо торішнє,
І пішов назавжди в небуття.
Ну, а я своє тіло дарую,
Тепло буде йому, комусь.
Серце пусте, і ніщо не ятрує,
І чомусь вже не сумно. Чомусь...
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2015
автор: anna zakohana