Простіть мене! І я усім прощаю…
Простіть, що я живу й грішу..!
Бо ворога простить не можу,
Душі спокою не знайду…
Ще не весна, та вже Неділя,
Що ПРОЩЕННЯМ лунать пора,
Серця свої насправді оновити,
А душі захистить від зла…
Пора прощень настала нині,
Та спершу поклонімось тим,
Хто над Майданом ще зостався
До Бога досі не змогли піти…
Просімо прощення у рідних
Та у знайомих чи й чужих,
Але сльозам прощень не змити,
За тих, що вже від нас пішли.
Прощає Бог усім і завжди
Та я не можу тих простить,
Що кров пролив оту безвинну
Й надалі не вгамує пил.
Як тим просити прощень нині,
Хто бачив смерть й війну лиху,
Чи тим, що смерть прийняв сьогодні,
Прийшовши мирно на ходу..?
Готові, мабуть, йшли сьогодні
Простити навіть ворогів
Молитвою омившись вранці,
Та хтось і їх убить посмів…
Кровава нині в нас неділя,
А завтра вже Великий Піст…
Благаю Господа про милість
Щоб Він спасіння нам приніс.
Щоб з Воскресінням мир у славі
Він Україні дарував
Бо ж сам зумів здолати лихо
І «смертію Він смерть поправ».
Дай Боже сили і смирення
В дні Посту нам не нагрішить,
А ворога спини лихого,
Щоб крові більше не пролить.
Так хочеться діждатись Пасхи,
Для всіх у радості й добрі,
Щоб не лунали більше «гради»,
А діти тішились весні!
Щоб «смерчі» повернули смерті,
Тому, для нас їх хто слав,
Бо на Суд Божий й ті воскреснуть,
Життя Вкраїні хто віддав.
Простіть мене! І я усім прощаю…
22 02 2015 Іванна Осос
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561831
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2015
автор: Lilafea