Благенький вогник… Тулиться свіча -
Душі чиєїсь прихисток тремтливий.
Чого тобі, скажи - щита, меча,
Чи,може, коней, щоб була щаслива?
Мовчить. Лиш віск ,стікаючи униз,
Потріскує крізь тишу дратівливо,
І гасне ніч, як гасне в ватрі хмиз,
Іскрини тануть, тонуть норовливо.
А небосхил готує днів мечі,
Щити і коней - знову бути герцю.
Тепло душі чиєїсь на плечі
До нових днів твоє лаштує серце…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561642
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2015
автор: Стяг