Дуб-комуналка (Іронічне й не без моралі)

За  картиною  Я.Йерки  

http://yerka.org.ru/pages/dab_mieszkalny.html

Кіт  першим  був,  хто  дуба  заселив,
Русалка  потім  на  гілках  зависла.
А  далі  –  революція  і  криза
З  квартирами  для  мас  робітників…

Його  пролетарям  як  соцжитло
Під  комуналки  стали  виділяти…
А  дуб  миривсь  –  не  міг-бо  закричати
(Тоді  гілки  порубано  було  б)…

Урешті  покрутило  стовбур  весь,
І  межи  листя  сушиться  білизна…
Пішла  під  хвіст  коту  його  дідизна!..
(Не  міг  пручатись  –  пропадай  як  є!..)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561562
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2015
автор: ptaha