Губи мої не болять від твоїх поцілунків.
Хоч розтопила любов всі сніги на чолі.
Тисячу років чекала від долі дарунків.
В вирій усіх їх з собою несли журавлі.
Тисячу років шукала тебе між вітрами.
Поміж світами ходила, стирала часи.
Там, де душа є у тілі, лишалися шрами.
Там, де є серце - від болю і смутку паси.
Якось спинила на мить свою стомлену ходу.
Хвилі кохання гойдали довкруж комиші.
Серце заграло, зірвало накидку із льоду.
Тисяча дивних мелодій заграло в душі.
Тисячу нових рисовано мною малюнків -
Тиша. Уста твої, наче набрали води.
Губи мої не болять від твоїх поцілунків.
Хоч розтопила любов всі сніги і льоди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)