Не поле перейти - життя прожить,
Усього довелося в нім зазнати
Тобі, матусю.Хоч не кожна мить,
Не кожен день для тебе було свято.
Ти вже пробач, ріднесенька за те,
Що ми не завжди лагідні з тобою.
Та маєш й справді серце золоте,
Що зігріває нас усіх любов"ю.
Нехай же всі наступні твої дні
Осв"ятяться добром, безмежним щастям.
Низенько вклонимось Твоїй ми сивині
І скажемо, що ти у нас - найкраща.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561271
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.02.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський