Втомились прогинати спини
У мафіозному ярмі.
То ж, піднялися у борні
Сини і доньки України.
Усі у подиві завмерли,
І від пляшок та камінців
Серця спецназівських бійців
У жаху за щитами терпли.
А ті, що не боялись смерті,
Були готові полягти,
Щоб гідність нації спасти,
Стояли непохитно-вперті!
Чорніли Києва руїни.
Усі ридали, як один –
«Небесну сотню» домовин
Несли героїв України!
Що смертю вибороли волю...
Син, батько, чоловік і брат.
І утікав кривавий кат,
Який калічив наші долі.
Уже не стане на коліна
Пригноблений віками клас.
Найвищі цінності у нас –
Це -- Україна і людина!
2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560847
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.02.2015
автор: Ніла Волкова