"Живеш" ось так,шукаючи "пригод"
Невпинно й гордо.
Стоїш як стрілка годинникова,
Чекаєш вдачу довгоплинну.
Життя летить все швидше,
Забудеш те,що забувать нема,
Залишуться слова твої,
Які колись сказав мені.
І буде боляче мені,
Я все здолаю врешті-решт
І не бажаю допомоги
Сама-самісінька знайду.
Забудь про все,забудь про мене,
Кажу тобі-забудь
І не нагадуй більш про себе,
Колись ти був-тепер нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560806
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2015
автор: Харченко Ганна