ця дивна птаха знов не прилетіла,
це море крові скоро стане океаном,
знов плаче стара мати посивіла,
чи побачить сина, чи не забраний туманом,
ллються ріками сльози материнські,
птах миру вже давно десь заблудився,
вбивають дітей вірних, вороги чужинські,
не стихаю бої мов диявол пробудився,
і кожна хвилина то цінність безмежна,
жага до життя не стиха ні на мить,
адже наша квітуча Україна незалежна,
вільною буде, за неї серце щемить,
ця дивна птаха і сьогодні не з'явилась,
молоко у повітрі забере знову вірних дітей,
та птаха надія наша безмежна... заблудилась,
птаха миру потрібна... така жадана для людей...
© s.dubanych #protake #dubanych
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560586
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2015
автор: dubanych