Осіннім вітром повіяло,
На душу смуток навіяло.
Серце розривається від болю,
...Я тихо плачу в свою лодоню...
Та болю вже багато відчувала,
Не знала добрих, ніжних слів.
Ласкавим дотиком мене торкнувся...
...Твій ніжний голос мене прокинув!
Тепер немов мала дитина...
Моя душа до неба лине...
Півіривши у кожне твоє слово,
...Трояндою над ранок розцвіла!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560189
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2015
автор: Ліза Май