Я кожну мить в сльозах купаю серце:
Кривава хроніка гірких військових днів.
Найкращі соколи вмирають,бачить світ це,
За Матір рідну ,Боже , їх благословіть.
Відкрите небо, у свої обійми
Все пригортає дочок і синів,
Та скільки можна , люди , грати в війни,
Хто відповість,що вже не вернеш їх?
Було колись у ті буремні роки,
За Батьківщину пліч - о- пліч стояли,
Та Перемоги лаври і уроки,
В свою історію «брати» вписали.
Чомусь перекликаються століття,
Старі події оживляються все нині,
І твориться історія новітня
На крові і залізі в Україні.
І ті,котрі колись братами звались,
Руйнують наші душі та оселі,
Немов шуліки у життя ввірвались.
Відкрий їм, Боже,очі осліплені.
Подай їм крихту розуму і совість
В них запали ,якщо у Твоїй волі.
І світло миру нам пошли натомість,
Щоб Україна вже не знала болю.
15.02.15р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560039
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2015
автор: леся квіт