Наївся туманів як мила дурний
Розпатлані з досвітку сни догорають в каль"яні
Я сам їх ще з вечора дер на бинди
Але ж бо були такі кольорові!
І як це сказати? Ніби трішки духм"яні?
Якісь образи нові ведуть до мети
В країни казкові
Ти хочеш спитати - я п"яний? Та нє
Ти пойми: наші сварки почті побутові
Я лазив в "інеті" - таки не знайшов
Таких гарних як ти. І ти знаєш - толкову
Спіноза чи Ман, чи Конфуцій, чи хто?
Я просто мужик в кашемірнім пальто
І я стану героєм! Якщо ти мені
Того жезла до рук припаяєш
Мій подвиг для тебе - це подих в вікно
Ми пересварилися вчора чого?
Ми не знаєм...
І я свої сни подер на бинди
І ти після вчора зализуєш рани
Ми так дуже хотіли дочекатись весни
Ти віриш - чи нє?
Я сьогодні не п"яний
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559917
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2015
автор: Володя з Тополівки