Прогулянками Творця

Вздовж  берега  моря,  дме  вітер
водою  краплі,  вибризкують  вверх
достатньо  свіжим  здається  повітря
хоч  сонце  ранкове  зійшовши,  пече.
***
Листя  дерев  шелестить  в  ритмі  музики
підсилюється  дужче  зі  скрипом  дерев
за  горою,    відлуння  птахів  в  тонах  чується,
просякне  їх  спів  у  повітрі  тепер.
***
Пісок  жевріє  на  сонці  пустелею
легкою    ходою  ступаємо  в  дотик
тепло  задає  десь  присутність  оселі
приємні  моменти  продовжують  кроки.
***
Пісок  просіваємо  крізь  долоні  і  пальці
землю  стискаємо  грудкою  в  руках
цінуємо  щедрий  дар  годувальниці,
пустеля  яку  поглинає  нажаль.
***
Вода  стихії  проводить  крізь  себе
дарує  життя  десь  манить  теплом
вологість  та    свіжість,  захмареного  неба
в  потребі  своїй  диктують  закон.
***
Зображення  неба  дзеркалам  подібно
виконує  роль,  споглядача
балансу  життя  між  тьмою  та  світлом
яким  так    потрібна  опора  земля.
***
Каменем  вкриті  скелясті  гори,
що  простилають  свій  шлях  височінь
паралелям  широт,  невідомі  простори
приховують  разом  достатньо  творінь.
***
В  існуванні  знаходимо  відповідність
гармонії  стосунків  у  прояві  відвертих
за  що  полюбили  природну  чарівність
за  силу  та  щедрість  за  велич  та  серце.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559138
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2015
автор: DOS&DOC