Мене проклянуть – ти заплачеш…Заплачеш?...
А вулиці темні, похмурі, сірі…
Колись ти це літо за осінь пробачиш?...
Знайшовши мене - (ці рядки невмілі)
Торкнися дощу – він мій образ розмитий,
Лиш в очі мої не вдивляйся ночами –
Відкинутий я, темним саваном вкритий
Стігійської мли, що сміялась над нами.
Пройди через Стікс – його хвилі жорстокі,
І ти зрозумієш мене, наче Книгу –
Я звів Вавилон – його ве́жі високі,
І випив за це чашу Божого Гніву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558989
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2015
автор: Олаф Халді