Багато слів, мов листя на вербі:
Писав листи, складаючи в конвертики…
Мені не вистачало у тобі,
Банально, чоловічої конкретики.
Усе пусте. Як вірити словам,
Позбавленим душевної потужності?
Я в них не відчувала ні на грам
Надійності, рішучості чи мужності.
Хотілося, щоб світ вміщався в дім,
Аби були доповненням відмінності…
Але мені в характері твоїм
Було замало міці й маскулінності.
В часи потреби сильної руки
Від мене відсахнувся, як від лиха, ти…
О, Господи, ну де ж чоловіки,
Що обіймають так, аж важко дихати?!
© Любов Козир, 2015
________________________
Фото - © Jaroslav Monchak
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2015
автор: Любовь Козырь