БІЛИМ-БІЛИМ СНІГОМ В КОСАХ ЗАЛИШУСЬ…

Я  завжди  з  тобою  буду,  як  колись,
Я  бузком  розквітну,  мамо,  посміхнись.
Я  могутнім  дубом  стану  край  воріт,
Буду  тобі  тінню  у  спекотні  дні.
Я  впаду  росою  ранком  на  поріг,
Я  розквітну  маком  на  твоїм  дворі.
Я  загляну  сонцем  у  твоє  вікно,
Дощиком  краплистим  на  твоє  чоло.
Прилечу  весною,  мамо,  журавлем,
Кину  в  твої  коси  пір'ячко  вінцем.
Білим-білим  снігом  в  косах  залишусь,
Болем  в  твоїм  серці  завжди  відгукнусь.
Ти  не  плач,  матусю,  рідна,  не  журись,
Я  завжди  з  тобою  буду,  як  колись.
Райдугою  в  небі  влітку  посміхнусь,
Руки  поцілую  й  в  небо  повернусь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2015
автор: Зоя Журавка