Рідної мови не цураймось.

                                         Колихала  ненька  немовля,
                                         Тихенько  колискової  співала.
                                         Завдячуючи  маминим  пісням
                                         Дитина  мову  рідную  вивчала.

                                         Дитя  зростало,  пізнавало  світ,
                                         Життєвим  шляхом  в  серці  несе  гідно
                                         Слова  матусі  як  наказ,  як  заповіт:
                                         ,,  Знай  мови  різні  та  люби  лиш  рідну."

                                         Бо  ж  мову  українську  недарма
                                         Солов"їною  у  світі  називають.
                                         І  джерелом  видзвонює  вона,
                                         Лунає  піснею  від  краю  і  до  краю.

                                         Блакить  небес  і  золото  колось,
                                         Плекаймо  Слово  українське  і  братаймось.
                                         Як  мова  є  у  нас  -  то  ми  народ.
                                         То  ж  мови  рідної  ніколи  не  цураймось.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558619
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 10.02.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський