Свавілля в жесті і втрата чину,
отари овець у вовчій подобі
Заплямило суть правої славби,
Обезчестило в потворній, збоченій утробі.
Зіга! Слава від серця і до світила
Сонце-правдою сягає за обрій,
Зіга - Козацьке вітання благочестиве
Ореолом засяє на людині хоробрій.
Оберемка сонця- правди
Демони та упирі бояться, корчаться від болі,
Тікають від своєї суті - кривди
Не спізнають Орійської волі.
Зіга! То наче твій осиковий кіл
Нечисть незведе злого строю
Яничарин чи бастард непосяде на престіл
Отже, Бери свою Зігу і гайда до бою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558554
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 10.02.2015
автор: Печерник