Обман

Покохала  хлопця  я
Щиро  покохала  ,
До  тих  пір  душа  моя
Горя  ще  не  знала.
Він  же  мене  молоду
Обманув  та  й  кинув,
Немов  камінь  у  воду
Плюхнувся  та  й  згинув.
                     А  душа  моя  болить
                     І  серденько  крається,
                     Тим  в  любові  не  щастить,
                       Хто  на  ній  не  знається.
Як  же  мені  тепер  жить
З  горем  та  бідою  ,
Краще  голову  зложить
В  вирі  під  водою.
Він  же  мене  молоду
Обманув  та  й  кинув,
Немов  камінь  у  воду
Плюхнувся  та  й  згинув.
                                                                                                     (Лесь  Лугинський)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558374
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2015
автор: Les luginsky