[i]Пам'яті Андрія Кузьменка[u][/u][/i]
Жодних пісень про щасливу країну,
Мрії немає й немає бажань.
Навколо лиш сіра холодна година,
Де звичними стали пісні поховань.
Затихли трембіти і сурми величні.
Мелодія пострілів - черга подій.
І вигуки "Слава" немов механічні
Що їх нам кричить і герой, і крадій.
А смерть позабуде рахунок померлих.
Життя України - статистика слів.
Як ми забуваємо тих, що не вернем.
Чиї імена нам розкажуть з новин.
Ночами безсоння. На кухні розмови.
Та й як тут заснути під тиском ночей.
Тільки - но ляжеш піднімлються знову
Образи стиснутих болем грудей.
Навколишній світ по-тихесеньку тліє...
Відходить нетлінне у морок тіней...
А що залишається? Тільки надія
Побачити знову щасливих людей.
2.02.2014. 23:47.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557824
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2015
автор: Андрій Костюк