Знайомий силует

Які  гарні  зорі  в  небі
На  тлі  зводу  голубого,
Та  ще  кращі  очі  в  тебе
Моя  дівчинко  небого.

Нема  в  тебе  золотої
Ні  каблучки,  ні  намиста.
Ти  зростала  сиротою,
Тому  совість  твоя  чиста.

Та  головне  мені  не  те
Скільки  в  тебе  срібла,  злата,
В  тебе  серце  золоте,
Ти  надіями  багата.

Нічка  темна,  зоря  ясна,
З  горизонту  сходить  сонце,
А  Оксана  та  прекрасна
Виглядає  у  віконце.

На  дорогу  виглядає
Омивають  сльози  очі.
Та  ніхто  з  нас  не  вгадає,
Що  на  серденьку  дівочім.

Засіяла  наче  сонце,
Засвітився  мрії  злет,
Появився  за  віконцем
Такий  знайомий  силует.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557805
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2015
автор: Омелян Курта