Якби крізь простір ти проклав до мене кладку,
Стоптав кілометри нарослої журби,
То я б забула про ІНЕТ і шоколадку,
Ти солодив би мені кожен час доби.
Якби, якби… Усе на подиху бажання.
Стрічаю,тих, котрі мені не до снаги.
А я чекаю ще на дивне те кохання,
Де двоє цілим є, бо сплачені борги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)