Нічка темна безвітряна
Вся зірками засіяна
Стоїть під грушою дівчина
Закохана, замріяна.
В небі зірки рахувала,
Помилилась? Нема значення.
Вона Йвана дожидала
На першеє побачення.
Серце б’ється, та стукоче
Бо хвилюється дівчина
Вона вірити не хоче:
Нема Йвана без причини.
А причина та поважна
Рятував Іван хлопчину,
Що катався легковажно.
Іван трохи не загинув.
На другий ранок наче птах
Летить Катя до Івана
Лежить Іван весь в бинтах
Ніжно дивиться з дивана.
Ти пробач мені Катюшо,
Що під грушу не зявився.
Рятував невинну душу,
Сам в лікарні опинився.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557365
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2015
автор: Омелян Курта